Шановний вчитель, від усього батьківського колективу, хочу висловити щиру подяку, за такий величезний внесок в наших дітей. Ваш предмет – це основа всього. Ми дуже раді, що нашим дітям попався такий викладач, як ви. Спасибі, що прищеплює бажання до навчання і так відповідально підходьте до своєї роботи.
Перший вчитель … Скільки хвилювання і трепету чується в цих словах … Не встигли ми й оком змигнути, як наші боязкі першокласники стали більш впевненими другокласниці. Спасибі нашіймилою вчительці за те, що вона доклала всі свої сили для успішної адаптації малюків до школи. Ви, немов осяйний вогник, за яким летять наші пташенята у величезній і поки ще незнайомій Країні Знань. Бажаємо вам невичерпної енергії на роботі, миру і спокою в будинку, здоров’я рідним і близьким, фінансового добробуту! Спасибі, рідна наша!
Важко підібрати правильні слова, щобвисловити подяку вам. Сьогодні весь клас просто говорить вам щире «дякую» за все!
Подякувати вчителю
Схиляємося перед вашим педагогічним талантом. Ми повернулися в школу вже в якості випускників, які вирішили зустрітися. Ви нам дали необхідну базу знань для руху вперед. Ми пам’ятаємо, як раділи новим відкриттям, боялися контрольних робіт і працювали в команді. Дякую!
Ми до сих пір точно не визначилися, який він цей день для нас – сумний чи все-таки радісний. Ви ж теж злегка сумуйте. Ми не просто йдемо зі школи, ми залишаємо своїх вчителів, своїх наставників і друзів. Так, саме так хотілося б вас назвати через всі роки. Ви – справжнісінька опора і дороговказ для нас. Тільки завдяки вам перед нами зараз відкриваються великі перспективи. У нашій пам’яті завжди знайдеться місце для спогадів про те, як багато для нас було зроблено. Ми завжди з величезним задоволенням будемо дивувати своїми успіхами і ділитися ними. Якщо вам знадобиться допомога, то ви завжди можете розраховувати на дружнє плече кожного з нас. Нам би не хотілося розлучатися з вами. Ми обов’язково будемо заходити до вас в гості, ділитися своїми досягненнями. Спасибі вам. До скорої зустрічі! Ваші учні!
Багато років тому ви почали вчити наших дочок і синочків старанно виводити палички і гачечки, додавати і віднімати, читати їх перші книжки. І ось перед нами стоять дорослі юнаки та дівчата, гарні, сильні, а головне, розумні.
Шановний ви наша людина! Минуло вже чимало років з тих пір, як ви почали навчати нас старанно писати, складати цифри, читати наші перші твори. Зараз же ми вже подорослішали, стали гарними, сильними, а найголовніше – розумними. Сьогодні особисто для нас буде звучати останній шкільний дзвінок, а після нас чекає увійти в двері дорослого самостійногожиття. Для кожного з нас вона складеться по-різному. Але одне ми знаємо точно – крокувати ми будемо з честю. Адже ви доклали для цього стільки старань. Ми не маємо права вас підвести. Найчастіше ви мало спали, бо перевіряли наші каракулі, приділяли менше уваги своїй сім’ї, щоб зайвий раз побути з нами, ділилися з нами своїм сердечним теплом, витрачали свої нервові клітини. І все заради того, щоб у нас була можливість стати гідними людьми. Зате сьогодні випускники кажуть вам спасибі, навіть за двійки, якими ви нас час від часу карали. Ми назавжди збережемо в наших спогадах то, що було вами зроблено.
