Дорогий мій синочок! Так Так! Скільки разів ти мені вже говорив, що ти не маленький, і просив не називати тебе так! Але дозволь твоїй мамі в день твого десятиліття в останній раз назвати тебе саме так! Сьогодні для тебе дуже важливий день – ти вступаєш в наступний етап свого життя, і нехай він запам’ятається тобі як день материнської ніжності і день плаче від радості за тебе материнського серця! Кожна сльозинка – це крапля пам’яті про тих милих моментах твого ніжного віку, яка буде зігрівати мене в той час, коли ти будеш в школі, з друзями або десь ще далеко від мене! Дай мені подивитися на твоє ще дитяче, але вже серйозне, личко і запам’ятати тебе таким до наступного твого ювілею! Твоя мама!
Що ж ти з нами робиш, синку? Ми з татом ще не встигли сповна насолодитися твоєї дитячої безпорадністю, твоєї беззубою посмішкою і твоїм нерозбірливим дитячим лепетом, а вже твій перший ювілей постукав до нас у двері і в наші батьківські серця! Ох, вже це нещадне час! Воно відбивається на твоєму дорослішаючої особі, на твоїх більш усвідомлених вчинках і на те, як ти цінуєш нашу з татом турботу про тебе. Ми, твої батьки, щасливі в цей день, а й сум наповнює наші серця: не повернути ті незабутні і солодких моментів, які стали заповнювати наше життя з твоєю появою. Прошу, синку, збережи наші батьківські серця, що не розбий їх своєю неуважністю і безпечністю, подаруй нам солодкість свого спілкування на довгі десятиліття!
